Морфологічні та біологічні особливості гнойовика білого косматого, Технологія вирощування

Народногосподарське значення. Гнойовик білий косматий (Coprinus comatus) належить до найбільш популярних грибів, що культивуються в інтенсивних та екстенсивних технологіях. Завдяки смаковим властивостям, вмісту вітамінів а також вмісту особливої субстанції, що понижують рівень цукру в крові, він стає досить привабливим грибом.

Росте гриб дуже швидко, зазвичай групами. Молоді плодові тіла мають вузькояйцевидную форму капелюшка, з часом вона змінюється від дзвоновидної до округло-подовженої. Шапинка молодих грибів покрита м’якими лусочками (наростами) і щільно прилягає до ніжки; пізніше краї капелюшка розтріскуються і відходять від ніжки. Капелюшок діаметром 3-6 см (додаток Ф). Нарости на шапинці, спочатку білого кольору, поступово міняють забарвлення стаючи послідовно рожевими, коричневими, чорними. Після цього наступає саморуйнування гриба: краї шапинки розм’якшуються і розкуйовджуються, перетворюючись на чорну кашоподібну масу. На циліндричній білій ніжці, що має потовщення у основи, у верхній її частині є вузьке крихке біле плівчасте кільце, яке швидко зникає. Ніжка у гнойовика порожниста усередині.

У їжу гнойовик білий вживають тільки у молодому віці, коли пластинки не потемніли. Гриби смажуть, маринують. Зібрані гриби необхідно використовувати відразу, адже гнойовик не переносить тривалого зберігання, навіть в заморожених грибах відбувається реакція саморозкладу.

У природі гнойовик білий росте невеликими групами на збагаченому органікою ґрунтах (тому і назва цього гриба). З весни до осені можна часто зустріти гнойовик на звалищах, гнойових купах, в парниках. Однак, може зустрічатись на ґрунтах з великим вмістом органіки в садах, на пасовищах. Іноді гнойовик з’являється на шампіньйонних грядах. Гнойовик білий косматий не складає конкуренцію шампіньйону, але якщо цей гриб розвивається у великій

Кількості, то це природно позначається на урожайності шампіньйона.

У тканинах плодового тіла вміст замінних та незамінних амінокислот неоднаковий. Вміст вивчених незамінних амінокислот збільшується від ніжки до м’якушу шапинки та гіменофору. Гіменіальний шар збагачений на вміст всіх інших амінокислот.

Гнойовик білий косматий має розміщений в субстраті міцелій (грибниця), що є вегетативною частиною гриба а на поверхні субстрату утворює плодове тіло у вигляді шапинки та ніжки. Плодове тіло є органом розмноження, в якому утворюються спори гриба. Цикл розвитку включає фази розвитку: спора — міцелій — плодове тіло — спора. Плодове тіло складається з шапинки та ніжки.

Розвиток гриба починається з проростання спори. Потрапивши в сприятливі умови, спора на 5-10 день утворює проросток, який перетворюється у білу ниточку — гіфу. Гілки гіфів розростаються і у них з’являються перетини з послідуючим утворенням багатоклітинного молодого міцелію. Ріст гіфів відбувається за рахунок поділу верхніх молодих клітин.

По мірі росту і переплітання гіфів міцелію, виникають товсті утворення гіфів — тяжі, де з’являються зародки плодових тіл (примордії) у вигляді маленьких кульок. Коли примордії досягають величини горошини, в них проходить диференціація тканини з утворенням шапинки та ніжки плодового тіла. За цей період проходить формування і розвиток спор, плодові тіла виростають до розміру товарного гриба.

Шапинка плодового тіла розкривається за 1-2 дні. З нижньої її сторони знаходиться гіменофор, на пластинках якого прикріплюються базидії з базидіоспорами. Базидії одноклітинні. В молодому віці вони безбарвні, а при дозріванні спори змінюють забарвлення. Споровий порошок чорного кольору, тому спори використовують для отримання спеціальних чорнил.

Гнойовик косматий порівняно недавно ввели в культуру. Чеський міколог Альберт Пілат в кінці XX століття вказав на можливість штучного культивування цього гриба. Розвиток промислового культивування гнойовика білого довгий час стримувалося тим, що його плодові тіла швидко розкладалися. У 1976 році в Німеччині була розроблена технологія промислового вирощування гнойовика. Гнойовик в культурі відмінно плодоносить протягом всього року на шампіньйонному компості. Технологічний цикл складає для гнойовика 3-3,5 місяця, протягом яких буває 4-6 хвиль плодоношення. Технологія вирощування майже не відрізняється від такої для шампіньйона двоспорового. При підтримці температури на рівні 16-18°С, високій відносній вологості 85-90%, регулярних поливах і належної роботи системи вентиляції можна отримати високі урожаї гриба.

Після споживання гнойовика білого Косматого В їжу не рекомендується вживати алкоголь. Мала кількість вина, пива, горілки викликає в організмі ознаки отруєння, блювоти з послідуючою втратою свідомості.

Технологія вирощування гнойовика білого Косматого

Гриб в літній період вирощують в затінених, захищених від вітру місцях, в інший час — в різних спорудах. Технологія вирощування гнойовика білого схожа з технологією вирощування шампіньйона. Вимоги до приміщень, термінів обробітку аналогічні, як у випадку вирощування двоспорового шампіньйона.

Субстратом для вирощування гриба може бути соломистий гній або суміш будь-якої соломи. На 300-400 кг сухої соломи дається 1 м курячого посліду або іншого гною свійських тварин. Складові частини добре між собою перемішують, зволожують і укладають в призму. Через кожних 3-5 днів компоненти субстрату перемішують 3-5 разів, для отримання однакової маси і відповідної вологості. Перед останнім перемішуванням до призми додається 5-10 кг крейди на кожен м субстрату. Під час перемішування температура субстрату повинна досягнути 60- 80°C. Субстрат після компостування повинен мати коричневе забарвлення, без стороннього запаху, з вологістю 65-70%.

Чорнильний гриб вирощується на стелажах, грядах або в ящиках. Ці гриби можна отримати на використаному, вже не придатному для вирощування шампіньйонів субстраті.

Субстрат укладають на стелажі висотою 15-25 см, або укладають в ящики, спеціальні контейнери, з послідуючим його ущільненням. Міцелій гриба висівають тоді, коли температура субстрату понизиться до 30°C. На 1 м поверхні субстрату використовується 0,5 літрів зернового міцелію. Оптимальна температура розвитку міцелію становить 20-25°C.

Повністю субстрат обростає гіфами міцелію на 20-22 день від часу його посіву з послідуючим накладанням структурного ґрунту шаром у 3-4 сантиметри. До покривної землі можна також додати торфу для збільшення її водної ємності. Кожен кубічний метр землі змішують з 30 кг крейди. Складовими частинами структурного ґрунту можуть бути компости, городня або лісова земля, піщана глина і т. п. Структурний ґрунт належить зволожити, але так щоб вода не попадала до субстрату. Оптимальна температура субстрату в цей період виносить 18-20°C, а оптимальна вологість повітря 90-95%.

Після 4 тижнів від часу проведення гобтіровки, можна очікувати на з явлення примордій гриба, які утворюються групами і досить швидко розвиваються до технічної степені стиглості. Плодові тіла викручують із ґрунту або виламують через боковий натиск на ніжку.

Під час плодоношення необхідно слідкувати за роботою системи вентиляції. Впродовж 4-10 тижнів можна збирати плодові тіла з 4-6 хвиль плодоношення. Оптимальна температура під час плодоношення виносить 15-17°C, а вологість повітря 85-90%. Величина урожаю гриба за один цикл вирощування може складати 10-15 кг м. Смакові якості чорнильного гриба дуже високі. Продукцію бажано споживати протягом 24 годин після збору. У холодильнику чорнильний гриб можна зберігати не більше 48 годин.

Вирощування гриба в різних приміщеннях (погріб, підвали) можливе впродовж всього року. Для утворення плодових тіл світло непотрібне. Культивування гриба в плодовому саду можливе від травня до жовтня. Гнойовика білого косматого можна також вирощувати в парниках, плівкових тунелях, оранжереях протягом цілого року, що обігріваються.

Щоб запобігти попаданню прямих сонячних променів на плодові тіла, над грядами відкритого ґрунту встановлюють навіси. В парниках субстрат формують у вигляді гряди, висотою 25 см або заповнюють субстратом дерев’яні рами. На 1 м площі плантації потрібно 1 л зернового міцелію, який висівають рівномірно на глибину 4—5 см; поверхню субстрату прикривають папером, з метою захисту від пересихання. В міру необхідності гряду зволожують. Температура в споруді не повинна перевищувати 30°С.

Збирати належить винятково молоді плодові тіла, коли пластинки мають ще біле забарвлення. Продукцію збирають, поки капелюшок гриба твердий і щільно прилягає до ніжки. Плодові тіла темнішого або чорного забарвлення є неїстівними, їх видаляють і знищують.

Updated: 12.03.2013 — 1:08 пп