При чіткому дотриманні технології, виконанні вимог гігієни і проведенні профілактичних заходів можна уникнути більшості проблем, пов’язаних із спалахами захворювань і шкідниками.
Перш за все потрібна обов’язкова дезинфекція приміщень, інструментів, устаткування, тари і всього, що використовується під час зростання та плодоношення їстівних грибів.
Компостування повинне проводитися дуже ретельно, причому повинен бути виключений контакт компосту з ґрунтом. Компостування проводять на спеціальному майданчику. При підготовці компосту звертають увагу на температуру, вологість, аерацію. При проведенні пастеризації не допускають до його перегріву субстрату, інакше він втратить селективність.
Покривна суміш потребує ретельної обробки парою або формаліном.
Культиваційні камери повинні бути ізольовані від проникнення збудників захворювань і шкідників. Будь-які роботи і переміщення в споруді завжди починають з тих приміщень, де вирощування грибів тільки почате, і закінчують тими, де плодоношення добігає кінця, стежачи за дотриманням всіх мікрокліматичних параметрів.
Всі відходи виробництва потрібно відразу прибирати з камери, не повинно бути джерел біологічного забруднення. Якщо біля споруди накопичують гній, відпрацьований компост, відходи плодових тіл то збудники захворювань і шкідники обов’язково проникнуть усередину приміщення і запланованого урожаю не варто очікувати.
Серед бактерійних хвороб плодових тіл грибів, а особливо у шампіньйонів, найчастіше зустрічається бура плямистість. На капелюшках грибів з’являються бурі чи коричневі плями, які можуть опанувати всю її поверхню. При підсиханні пошкоджені частини радіально розтріскуються, на ніжках з’являються повздовжні тріщини. Уражені плодові тіла не деформуються, тканина капелюшка в уражених місцях стає водянистою і відмирає.
Швидкому розвитку бактеріозу сприяє висока вологість повітря (більш ніж 85%) та підвищена температура (16-18 ОС).
Муміфікація уповільнює або зовсім припиняє зростання плодових тіл, вони стають шорсткими на дотик, сіруватого забарвлення і набувають неприємного запаху. Хвороба, як правило проявляється в кінці кожної хвилі плодоношення. Джерелами інфекції в обох випадках є покривна земля, неякісно приготовлений компост, неякісний міцелій та залишки грибів на поверхні покривної землі. При перших ознаках захворювання контейнери з патогеном краще видалити з приміщення де проходить культивація гриба. Проти бактерій рекомендується застосовувати 1%-ний розчин хлорного вапна або інших препаратів, що вміщують елемент хлору. Можна також використовувати розчин формаліну, однак застосування його повинно враховувати фазу росту грибів.
Проти вірусів їстівних грибів хімічні засоби боротьби не розроблені, тому потрібно користуватися безвірусним міцелієм, дотримуватися всіх профілактичних заходів і правил фітосанітарії, а також застосовувати якісні фільтри для повітря, що поступає в культиваційне приміщення.
Хвороби оливкова пліснява, коричнева і біла гіпсовки, мікогоноз, вертицельоз, фузаріозное в’янення і ін., особливо при вирощуванні шампіньйонів, виникають в основному через недотримання умов компостування і пастеризації, невідповідності лужної реакції середовища, а також через недостатнє знезараження покривної землі і порушення мікроклімату в культиваційній споруді.
Гриби надто часто пошкоджуються грибними мушками, комариками, нематодами. Шкідники проникають в приміщення через брудний інвентар, взуття, вентиляційні отвори, не захищені спеціальними сітками, порушення технології при підготовці субстрату і покривного шару. Іноді на гряді зростають інші види грибів. Можуть докучати ногохвостки, кліщі, грибні жуки, стоноги, слимаки, з ними борються хімічними засобами в періоди між зборами урожаю.
Дотримання профілактичних заходів забезпечить захист урожаю від хвороб і шкідників і дозволить отримати високоякісний урожай.