Головну умову в одержанні високого врожаю їстівних грибів (не залежно від способу вирощування способах вирощування) відіграє якісний посівний матеріал. Він повинен відповідати таким вимогам: забезпечувати швидкий ріст в субстраті, характеризуватись стійкістю до хвороб, відповідати добрим товарним якостям. В домашніх умовах не можливо одержати такий міцелій через наявність шкідливої мікрофлори. Тому його отримують в спеціальній лабораторії, яка забезпечена спеціальним обладнанням.
Лабораторія, що займається виробництвом міцелію їстівних грибів, повинна знаходитись окремо від приміщень, де вирощуються плодові тіла на продукт. Таке відокремлення пов’язане з просторовою ізоляцією і передбачає захист міцелію від небажаного та негативного впливу мікроорганізмів.
До складу лабораторії з вирощування посівного міцелію входять такі приміщення: кімната для збереження зерна, крейди, банок; кімната для миття посуду; кімната де розміщуються автоклави; бокс; термостатна; холодильна камера (рис.3). Лабораторія забезпечується необхідним інструментом та посудом
Кімната № 1 — складське приміщення. В ньому можуть зберігатись: зерно пшениці, крейда, хім. реактиви, склотара, спирт, кульки для міцелію з біофільтром. За площею дане приміщення може бути невеликих розмірів з наявністю стелажів та проточної вентиляції.
Кімната №2 — приміщення, де готується поживне середовище. В приміщенні необхідно передбачити наявність проточної води, сушильної шафи, лабораторного столу, стелажів та матеріалів для миття посуду, добре освітлення. Одночасно в кімнаті монтують: лабораторний дистилятор води АД — 4, варочний котел для зерна ПК-60, машинку для запаювання поліетиленових кульків з біофільтром, сушильно-стерилізаційної шафи, мікроскоп, встановлюється газова або електрична плитка.
Кімната №3 — приміщення, в якому відбувається автоклавування зерна, поживного середовища чи іншого обладнання. За площею кімната невеликого розміру, в якому знаходяться 1-3 автоклави (вертикального або ж горизонтального завантаження (АГВ-75, ГК-100, ГК-100М, ГПД-400, ГПД-600, ГПД-1000)). Потужність та об’єм завантаження залежить від кількості виробництва міцелію (додаток А, Б). Один з вказаних автоклавів призначений для стерилізації бактеріологічних чашок, пробірок і т. д. (додаток В). Для стерилізації інструментів та одягу необхідно передбачити сушильно-стерилізаційну шафу з регулюванням температури до 200 О С. Бажано мати окремий вхід до кімнати №4.
Кімната №4 — приміщення, де проводять посів спор грибів, розмножують матковий та зерновий міцелій. Ламінарна камера КПГ-1 або УО-БГ обладнується системою вентиляції, бактерицидним фільтром і бактерицидною лампою.
Рис.3 Схема розміщення приміщень в лабораторії.
Кімната №5 — приміщення, де проходить інкубація міцелію на зерні. В приміщенні температура повітря постійна, що досягається за допомогою теплорегулюючої системи. Одночасно кімната забезпечується психрометром для визначення вологості повітря, бактерицидним фільтром для очищення
Повітря, системою стелажів (додаток Г).
Кімната № 6, 7 — приміщення для зберігання готового зернового міцелію. Кімнату обладнують холодильним пристроєм і стелажем який встановлює температуру повітря +2-4ОС.
Кімната № 8, 9 — службові приміщення.
Одержання маткового та зернового міцелію
Маткову культуру (міцелій) грибів одержують шляхом:
— посіву спор гриба на поживне агаризоване середовище;
— проведення селекційної роботи в спеціальних наукових лабораторіях;
— відділення кусочків тканини від плодового тіла (тканинна культура) з послідуючим посівом на агаризоване середовище.
Одержання маткової культури. Плодові тіла їстівних грибів збирають в період дозрівання спор та досягнення максимального розміру плодового тіла. Їх вибирають із загальної кількості плодових тіл за показниками, які відповідають штаму. На чашку Петрі висівають спори або ж з попередньо обробленого плодового тіла, розламавши його стерильним скальпелем, вирізають "шматочок тканини" з середини шапинки і переносять на поживне середовище. Після проростання спор і повного обростання середовища міцелієм маткову культуру зберігають в холодильній камері при температурі 0-2ОС.
Агаризоване поживне середовище, що використовують в селекційній роботі готується різними способами. Однак найбільш поширений з них такий: до 1 л сусла (проміжний продукт при приготуванні пива) додають 20 г агар — агару і готують при помішуванні до повного розчинення агар-агару. Гаряче середовище розливають у пробірки на 1/2 об’єму закривають гумовою пробкою і стерилізують при 101ОС 25-30 хвилин. Після стерилізації пробірки з гарячим середовищем розкладають похило, і дають середовищу охолонути. В пробірках з поживним середовищем росте і зберігається маточна культура їстівних грибів.
Маткову культуру використовують для швидкого одержання посівного міцелію, але висівають її не у пробірки а на чашки Петрі з послідуючим перенесенням на зерно пшениці, ячменю, вівса, проса, кукурудзи чи компосту. Посівний міцелій плеврота звичайного можна приготовити також і на основі лушпиння соняшника, вижимках винограду. При цьому поживне середовище готується за схемою, яка була представлена вище, але розливають її в попередньо стерилізовані чашки діаметром 10 см на % висоти.
Одержання зернового (промислового) міцелію. Зерновий міцелій є матеріалом що використовується досить широко в інтенсивному грибівництві. Зерно перед посівом міцелію готують за наступною схемою. 10 кг зерна заливають 15 л води і відварюють 30-60 хв. (залежно від твердості зерна) на слабкому вогні, з послідуючим розсипанням шаром в 2-3 см для підсихання. До такого зерна додають 30 г крейди та 12 г гіпсу для регуляції кислотності, покращення структури і рН. Охолоджену суміш засипають в 0,5 — 1,0 л ємкості або ж поліетиленові кульки з біофільтром з подальшою стерилізацією при температурі 120-127ОС протягом 1,5-3 годин і тиску 101 кПа. Після автоклавування субстрат охолоджують до температури 24-26 ОС який є придатним до посіву матковим міцелієм. Ємкості із зерном та міцелієм переносять в шафи з температурою 24-26 ОС, де проходить подальше обростання зерна. Вологість чистого повітря в цей період 60%.
На зерні міцелій розростається не рівномірно, з різною швидкістю і в процесі його росту передбачено 1-2 разове струшування зерна. Через 3-4 неділі міцелій готовий до подальшого використання. Зерновий міцелій зберігають в холодильній камері при температурі 2-4 ОС.
З’явлення на посівному міцелію чорних, зелених, оранжевих плям це результат недодержання стерильних умов. При з’явленні бактеріальної або грибної інфекції ємкості із зерновим міцелієм відділяють від загальної маси, автоклавують при температурі 130 ОС протягом 2 годин, видаляють субстрат за межі лабораторії, а посуд миють, висушують. Поліетиленові кульки з біофільтром вдруге не використовують.
Якісний зерновий міцелій можна використовувати для пересіву в інші
Ємкості. Витрата зернового міцелію складає 20-30 г на 1-літрову ємкість.
Термін зберігання зернового міцелію: при температурі 0-2 ОС — протягом 4 місяців, при температурі 3-5 ОС — 3 місяці, а при температурі 6-8 ОС — до 1 місяця. Ознакою старіння зернового міцелію вважається поява жовтих краплин на його поверхні. Старий міцелій втрачає якість, гіфи темніють, зерно висихає, зменшується маса.
In ••• і # • « • • о