Народногосподарське значення. Кільцевик Stropharia rugosoannulata (Farlow ex Murr.) — належить до класу базидіальних грибів і може виступати під різними синонімами: S. (Ferri (Bres)), S. imaiana (Benedix), S. elegans (Murr), Nematolorna fevri (Bras) Sing. Вперше гриб був зареєстрований у 1922 р. і віднесений до родини Strophariaceae. Його також можна знайти на території Північної Америки.
В Європі знаходиться біля 18 видів даного гриба, що культивуються на трав’янистому субстраті. Кільцевик досить широко культивують в Німеччині, Чехії, Словаччині та Австрії. У нашій країні даний гриб вирощується в невеликих масштабах в основному на городах та дачних ділянках. Гриб досить стійкий до захворювань та шкідників.
По своїм поживним якостям плодові тіла кільцевика прирівнюються до грибів високої якості. В плодових тілах гриба знаходиться 22-23% на суху масу білка, 32,7% вуглеводів, 1,1-2,3% жирів, вітаміни та мінеральні речовини. Вміст сирого протеїну в шапинках гриба становить 25,6-22,4%, а у ніжці — 14,6 — 16,3% (на суху речовину). У тілах є 17 амінокислот, у тому числі всі не замінимі, за виключенням триптофану. При оцінці смакових властивостей кільцевика суттєве значення відводять вмісту макро — та мікроелементів. По кількісному вмісту К, Р, N, Fe, Mg, Ca, S, Мо, С^ Zn, Co кільцевик перевершує шампіньйон та гливу звичайну. Плодові тіла кільце вика вміщують РР — никотинову кислоту. В 1 кг свіжих грибів знаходиться 3,41 мг нікотинової кислоти, або ж стільки як і у 1 кг свіжих грибів шампіньйона двоспорового.
Хімічний склад подібний до шампіньйона, а тому, кільцевик може в більшій мірі розширити асортимент доступних грибів на нашому столі.
Шапинка плодового тіла коричнево-жовта або червоно-коричневого забарвлення діаметром 5-20 см. Ніжка білого або кремового забарвлення,
довжиною 9-10 см і діаметром 10-16 мм. Загальне покривало білого забарвлення. Після розриву вона набуває форми зірки, що дозволяє відрізнити кільцевик від інших грибів. В ранній стадії розвитку плодового тіла шапинка покрита додатковою захисною плівкою, яка з часом зникає. Пластинки гіменофору світло-сірого забарвлення, а пізніше, по мірі дозрівання спор гриба стають сірувато-синіми або темно-фіолетовими.
Гриби збираються тоді, коли плівка розірвана. Якщо плодові тіла мають чорний гіменофор вони втрачають свій смак і використовуються лише для технічної переробки.
|
Рис. 8. Вплив температури на ріст міцелію кільцевика Stropharia rugosoannulata ( згідно Zadrazil s Schliemann ) |
|
Градуси, С |
|
На розвиток кільцевика впливає і концентрація вуглекислого газу. Його концентрація в субстраті в кількості 0,10-0,22% викликає гальмування росту гриба, а при кількості 2% — спостерігається обмеження розвитку. Вологість субстрату повинна становити 70%. Після обростання міцелієм субстрату він накривається покривною землею, що сприяє плодоношенню |
Оптимальна температура для розвитку міцелію становить 25оС. Температура вище 30оС гальмує розвиток гриба, а при 35оС він відмирає. Перестає рости міцелій і при температурі +5ОС, в межах від +5 до 0оС міцелій не розвивається, однак зберігає свою життєздатність (рис. 8).
Гриба.
Інтенсивна технологія вирощування кільцевика.
Матеріали та способи приготування субстрату для вирощування кільцевика. В якості субстрату для гриба може використовуватись солома злаків або суміш соломи з подрібненими качанами кукурудзи. Тирса, стружка, листя, гній і мінеральні речовини для вирощування не придатні. Солома повинна бути свіжою, золотистого кольору, без наявності плісняви. Приготування субстрату не є складним процесом. Подрібнену солому розкладають на поверхні ґрунту шириною до 1 метра і поливають її протягом 7-10 днів (2-3 рази на добу) водою. Для більш рівномірного зволоження соломи її декілька раз перемішують із свіжим повітрям з послідуючим змішуванням з подрібненою кукурудзою. Зволоження компонентів завершують, коли вологість субстрату досягне 7075%. Від величини вологості субстрату прямо пропорційно залежить величина урожаю гриба.
Інокуляція, догляд та збір грибів. Розпочинають вирощування з половини травня до половини червня. Вирощування грибів в пізніший термін сприяє одержанню частини плодових тіл у наступному році.
Зволожена солома укладається пошарово товщиною 5-8 см і ущільнюється у поліетиленових контейнерах або інших контейнерах. Сильне її ущільнення є досить важливим, оскільки сприяє доброму розвитку міцелію. Оптимальна висота субстрату в контейнері становить 25 см. Перед укладанням останнього шару субстрату проводять висів зернового міцелію. Міцелій розсипається рівномірно по всій його поверхні з нанесенням останнього шару соломи. Щоб створити кращі умови росту міцелію субстрат прикривають кількома шарами вологого паперу. Під час розростання міцелію папір повинен бути завжди вологим.
В приміщенні температура повітря повинна становити 20-30оС, а субстрату — 25-27оС. В період плодоношення значення температури субстрату зменшується. Кільцевик добре плодоносить як при 10оС, так і при 20оС. При вирощуванні кільцевика температура не повинна сильно коливатись, тому що буде утворюватись конденсат на поверхні субстрату. Це сприятиме відмиранню міцелію та зміні забарвлення соломи у чорний колір.
Субстрат, який обріс міцелієм, накривається покривною землею, яка сприяє плодоношенню гриба. Товщина шару землі -5 см. Покривна земля — це суміш чорнозему і верхового торфу у співвідношенні 1:1. Вологість її становить 70-75%, а рН — 5,7-6,0.
Добре приготовлена покривна земля є головним фактором отримання високого урожаю. Використовуючи склад рекомендованої покривної землі з рН 5,7, можна одержати 16 кг/м2 грибів, в той час як суміш покривної землі з піску та домішки глини з аналогічним рН лише — 1 кг/м. У випадку використання покривної землі з річковим піском і рН 7,0 — гриби взагалі не утворюються. Нині селекціонерами виведено 4 нові штами кільцевика, які плодоносять без нанесення покривної землі.
Покривну землю можна дезінфікувати термічно або хімічно. Термічна дезинфекція полягає у пропарюванні її при температурі
100ОС протягом 15-20
Хвилин. Формалін використовують при хімічній дезинфекції в кількості 3 л/м покривної землі (до такої кількості формаліну додається 20 л води з рівномірним зволоженням ). Земля накривається брезентом або поліетиленовою плівкою. На третій день після обробітку плівку знімають а землю укладають в рихлому стані.
Догляд після гобтіровки землі полягає у регулюванні її вологості. Застосовують невеликі норми поливу з урахуванням того, щоб вода зволожувала землю і не досягала субстрату. Одноразова норма поливу води не повинна бути більшою за 1,5 л/м.
Перші збори грибів припадають на 4-у неділю після гобтіровки, а провітрювання розпочинають на 10-14 день з моменту накладання землі (провітрювання впливає на величину та якість врожаю).
Від моменту з’явлення примордій гриба до їх збору проходить 10-12 днів. Гриби збирають тоді, коли плівка, що з’єднує шапинку та ніжку (часткове покривало) розірвана. Плодові тіла з прямим краєм шапинки та чорними пластинками гіменофору збирають, але вони втрачають свій смак і використовуються для технічної переробки. Загальний врожай кільцевика складається з декількох хвиль плодоношення, серед яких дві перші характеризуються найбільшою величиною.
Техніка збору полягає у викручуванні грибів із землі або ж із субстрату за годинниковою стрілкою. Місця, які утворилися після збору грибів засипаються додатково резервною частиною землі, а рештки від плодових тіл видаляють.
У підвальному приміщенні можна вирощувати даний гриб в довільний термін, якщо є обігрів. Субстрат розміщується в контейнерах з площею не менше, ніж 0,5 м і висотою бокової стіни 25 см. Незалежно від методу вирощування величина урожаю кільцевика коливається від 3 до 16 кг з 1 м.